Льготы, гарантии инвалидам с детства и детям-инвалидам

Льготы инвалидам

1. Жилищные льготы

У першу    чергу    жилі   приміщення  надаються  потребуючим поліпшення житлових умов: — матерям,  яким  присвоєно звання «Мати-героїня», багатодітним сім’ям, сім’ям, що виховують дітей-інвалідів, і одиноким матерям;

Позачергове надання жилих приміщень — дітям-інвалідам, що  не  мають  батьків   або   батьки   яких позбавлені батьківських  прав  і  проживають у державних або інших
соціальних установах,  після  досягнення   повноліття,   якщо   за висновком медико-соціальної  експертизи  вони  можуть  здійснювати самообслуговування і вести самостійний спосіб життя;

2. Льготы в сфере образования

У  разі  складення  вступних   іспитів  (вступних випробувань) з позитивним результатом до вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації зараховуються поза конкурсом діти-інваліди та  інваліди першої і другої груп,  яким не протипоказане навчання за  обраною  спеціальністю,  до  професійно-технічних   навчальних закладів  —  діти-інваліди  та  інваліди,  яким  не  протипоказане навчання за обраною професією (спеціальністю) та спеціалізацією.

За інших рівних умов переважне право на зарахування до  вищих навчальних закладів  I-IV  рівнів  акредитації    та професійно-технічних навчальних закладів мають інваліди та діти  з малозабезпечених сімей, у яких:

  • обидва батьки є інвалідами;
  • один з батьків — інвалід, а інший помер;
  • одинока матір з числа інвалідів;
  • батько — інвалід, який виховує дитину без матері.

Під час  навчання зазначеним категоріям громадян стипендія та пенсія  (державна  соціальна  допомога  інвалідам  з  дитинства  і дітям-інвалідам) виплачуються в повному розмірі.

Відповідно до Закону України «Про охорону дитинства», для  дітей-інвалідів та інвалідів з дитинства, які потребують опіки і стороннього догляду,  органи управління освітою, за згодою батьків дітей або осіб,  які їх замінюють, забезпечують навчання в загальноосвітніх  та   спеціальних   загальноосвітніх   навчальних закладах за відповідними навчальними програмами,  у тому числі і в домашніх  умовах.

Діти-інваліди та інваліди  з  дитинства,  які  перебувають  у реабілітаційних  закладах,  закладах  та установах системи охорони здоров’я,  системи праці та соціального захисту  населення,  мають право   на   здобуття   освіти   за   індивідуальними  навчальними програмами,  які   узгоджуються   з   індивідуальними   програмами реабілітації дітей-інвалідів та інвалідів з дитинства.

Держава забезпечує пільгові умови для вступу до державних  та комунальних   професійно-технічних,   вищих   навчальних  закладів дітям-інвалідам,  дітям-сиротам,  дітям, позбавленим батьківського піклування,  та іншим категоріям дітей, які потребують соціального захисту,  у тому числі дітям з багатодітних сімей, у складі яких є п’ятеро і більше дітей, за умови наявності у них достатнього рівня підготовки.

3. Льготы в телекоммуникационной сфере

Інваліди забезпечуються засобами спілкування, що полегшують   їх  взаємодію  між  собою  та  з  іншими  категоріями населення.  Порядок і  умови  такого  забезпечення  передбачаються місцевими    органами   виконавчої   влади,   органами   місцевого самоврядування за участю громадських організацій інвалідів.

Інваліди першої та другої груп мають право на  позачергове  і пільгове встановлення квартирних телефонів за рахунок коштів Фонду соціального  захисту  інвалідів.  Порядок  і  умови   встановлення телефонів  інвалідам  визначаються  Кабінетом  Міністрів України з урахуванням  пропозицій  всеукраїнських  громадських   організацій інвалідів.

Інвалідам першої,  другої груп і сім’ям,  у складі яких є два або більше інвалідів,  оплата  послуг  електрозв’язку  за  місцеві телефонні    розмови   з   квартирних   телефонів   за   почасовим (похвилинним,  посекундним) обліком їх  тривалості  встановлюється тільки за їх згодою.

Інвалідам першої,   другої   груп  по  зору  надається  право безплатного користування радіотрансляційною точкою.

4. Льготы в сфере здравоохранения

Інвалідам і дітям-інвалідам надаються безоплатно або на пільгових умовах послуги з соціально-побутового і медичного обслуговування,  технічні  та інші засоби реабілітації (засоби для пересування,  протезні  вироби,  сурдотехнічні  засоби,   мобільні телефони   для  письмового  спілкування  тощо),  вироби  медичного призначення (індивідуальні пристрої,  протези очей,  зубів, щелеп, окуляри, слухові та голосоутворювальні апарати, ендопротези, сечо- та  калоприймачі  тощо)  на   підставі   індивідуальної   програми реабілітації.

Інваліди, які отримують пенсію,  що не перевищує мінімального розміру  пенсії,  або  державну  соціальну  допомогу,   призначену замість  пенсії,  діти-інваліди мають право на безплатне придбання лікарських засобів  за  рецептами  лікарів  у  разі  амбулаторного лікування.

Інваліди першої  і  другої груп мають право при амбулаторному лікуванні на придбання лікарських засобів за рецептами  лікарів  з оплатою 50 відсотків їх вартості.

Інваліди і діти-інваліди за наявності медичних показань мають право на безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками.

5. Льготы в сфере транспортного обслуживания

Інваліди, діти-інваліди та особи, які супроводжують інвалідів першої групи    або    дітей-інвалідів    (не    більше     одного супроводжуючого), мають право на безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім метрополітену і таксі),  а  також  всіма видами приміського транспорту.

Діти-інваліди та  інваліди  першої,  другої  груп по зору і з ураженням опорно-рухового  апарату  та  особи,  які  супроводжують інвалідів першої  групи  або  дітей-інвалідів зазначених категорій (не більше одного  супроводжуючого),  мають  право  на  безплатний проїзд також у метро.

Інваліди, діти-інваліди та особи, які супроводжують інвалідів першої групи або дітей-інвалідів  (не  більше  однієї  особи,  яка супроводжує   інваліда   або  дитину-інваліда),   мають  право  на 50-відсоткову  знижку  вартості  проїзду  на   внутрішніх   лініях (маршрутах) повітряного, залізничного, річкового та автомобільного транспорту в період з 1 жовтня по 15 травня.

Пільгове перевезення інвалідів  здійснюють  усі  підприємства транспорту   незалежно  від  форми  власності  та  підпорядкування відповідно до Закону України «Про транспорт»

Категорії інвалідів   та   дітей-інвалідів   і   порядок   їх транспортного  обслуговування на пільгових умовах визначає Кабінет Міністрів України.

Інваліди мають право на безкоштовне отримання автомобіля  —  за  наявності відповідного медичного висновку, в порядку, передбаченному постановою КМУ від 19.07.2006 року № 999 «Про затвердження порядку забезпечення інвалідів автомобілями».

6. Льготы в сфере трудового законодательства

Відповідно до Закону України «Про відпустки» інвалідам I  і  II  груп  надається щорічна основна відпустка тривалістю 30  календарних  днів,  а  інвалідам  III  групи  —  26 календарних днів.

Щорічні відпустки     повної     тривалості    до    настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи  на даному підприємстві за бажанням працівника надаються:

  • жінкам  —  перед  відпусткою  у  зв’язку  з  вагітністю та пологами або після неї,  а також жінкам,  які мають двох і  більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;
  • інвалідам;

Інвалідам, щорічні відпустки за бажанням працівника надаються в зручний для  нього час.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про відпустки», жінці,  яка  працює  і  має  двох  або  більше дітей віком до 15  років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері,  батьку,  який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі,  яка взяла дитину під опіку, чи одному із прийомних батьків надається  щорічно  додаткова  оплачувана  відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів. За наявності  декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

Відпустка без  збереження  заробітної   плати   за   бажанням працівника надається в обов’язковому порядку матері  або батьку,  який виховує дітей без матері (в тому числі  й  у  разі  тривалого  перебування  матері  в  лікувальному закладі),  що  має  двох  і  більше  дітей  віком  до 15 років або дитину-інваліда, — тривалістю до 14 календарних днів щорічно.

Залучення інвалідів  до надурочних робіт і робіт у нічний час можливе  лише  за  їх  згодою  та  за  умови,  що це не суперечить рекомендаціям   медико-соціальної  експертної  комісії.

7. Социальная помощь

Відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам  з дитинства та дітям-інвалідам», право   на  державну  соціальну  допомогу  мають  інваліди  з дитинства  і  діти-інваліди  віком  до  18  років. Інвалідам   з   дитинства   та   дітям-інвалідам,  які  мають одночасно право на державну соціальну допомогу відповідно до цього Закону,  на  пенсію  та  на  державну соціальну допомогу згідно із Законом України «Про державну соціальну допомогу  особам,  які  не мають права на пенсію, та інвалідам», призначається за вибором інвалідів з дитинства (законних представників інвалідів  з дитинства,  визнаних  недієздатними,  та дітей-інвалідів) державна соціальна допомога  відповідно  до  цього  Закону  або  пенсія  чи державна   соціальна  допомога  згідно  із  Законом  України  «Про державну соціальну допомогу особам,  які не мають права на пенсію, та інвалідам».  При цьому якщо інвалід з дитинства або дитина-інвалід  має  право  на  пенсію   у   зв’язку   з   втратою годувальника  і  державну  соціальну  допомогу відповідно до цього Закону,  ці  виплати  призначаються  одночасно.

Державна соціальна допомога призначається у таких розмірах:

  • інвалідам з дитинства I групи —  100  відсотків  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
  • інвалідам з  дитинства  II  групи — 80 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
  • інвалідам  з  дитинства III групи — 60 відсотків прожиткового мінімуму  для осіб, які втратили працездатність;
  • на дітей-інвалідів   віком   до   18  років  —  70  відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Прожитковий мінімум визначається відповідно до Закону України «Про  прожитковий  мінімум»  та  щорічно  затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України і  періодично переглядається відповідно до зростання індексу споживчих цін разом з уточненням показників Державного бюджету України.

Розміри державної соціальної допомоги підвищуються у  зв’язку із збільшенням прожиткового мінімуму.

Державна соціальна допомога встановлюється в новому розмірі з дня  набрання чинності законом про збільшення розміру прожиткового мінімуму.

Інвалідам з  дитинства  I  групи  встановлюється  надбавка на догляд за ними в розмірі 50 відсотків  прожиткового  мінімуму  для осіб, які втратили працездатність.

Одиноким інвалідам   з  дитинства  II  і  III  груп,  які  за висновком   медико-соціальної   експертної   комісії    потребують постійного стороннього догляду,  встановлюється надбавка на догляд за ними в розмірі 15 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Надбавка на  догляд  за  дитиною-інвалідом  установлюється  в розмірі:  на дитину-інваліда віком  до  6  років  —  50  відсотків прожиткового   мінімуму   для   дітей   віком   до   6  років,  на дитину-інваліда  віком  від  6  до  18  років   —   50   відсотків прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.

Надбавка на  догляд  за  дитиною-інвалідом  віком до 18 років призначається   одному   з   батьків,    усиновителів,    опікуну, піклувальнику,  які  не  працюють  і фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом.  Одинокій матері (одинокому батьку) надбавка на догляд  за  дитиною-інвалідом  призначається  незалежно  від факту роботи.

При визначенні розмірів надбавок на догляд  за  інвалідами  з дитинства та дітьми-інвалідами з важкими формами інвалідності, які потребують постійного стороннього догляду або допомоги (прикуті до ліжка,   сліпоглухонімі,   з  психічними  вадами  тощо)  внаслідок захворювань  за  переліком,   затвердженим   Кабінетом   Міністрів України,  не може застосовуватися рівень забезпечення прожиткового мінімуму.

У  разі смерті інваліда з дитинства або дитини-інваліда віком до  18 років членам його сім’ї або особі, яка здійснила поховання, виплачується  допомога  на  поховання  у  розмірі двомісячної суми державної соціальної допомоги.

Допомога на   поховання  виплачується  незалежно  від  строку звернення за її виплатою.

8. Денежные компенсации

Відповідно до Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» (статті 27-29), інвалідам виплачуються ряд грошових компенсацій

1. Грошові компенсації   інвалідам,   на   дітей-інвалідів   при реалізації   індивідуальних   програм    реабілітації    інвалідів виплачуються   у   випадках,   коли   передбачений  індивідуальною програмою реабілітації  інваліда  і  Державною  типовою  програмою реабілітації інвалідів засіб або послуга реабілітації, які повинні бути надані інваліду,  дитині-інваліду безоплатно,  не можуть бути надані  чи  якщо  інвалід  (законний  представник дитини-інваліда) придбав відповідний засіб або оплатив послугу за власний рахунок.

Зазначені грошові компенсації призначають і виплачують органи праці  та  соціального  захисту населення з урахуванням дотримання інвалідом індивідуальної програми реабілітації інваліда.

Розміри грошових компенсацій  інвалідам,  на  дітей-інвалідів визначаються  відповідно  до  вартості  технічних та інших засобів та/або послуг реабілітації,  виробів  медичного  призначення,  які повинні  бути  надані інваліду,  дитині-інваліду безоплатно або на пільгових умовах згідно з Державною типовою програмою реабілітації інвалідів.

Порядок виплати  і  розміри грошових компенсацій на послуги з реконструктивної хірургії та ендопротезування,  технічні  та  інші засоби  реабілітації,  вироби  медичного  призначення,  послуги  з реабілітації,  професійної освіти  при  реалізації  індивідуальних програм  реабілітації  інвалідів  визначаються Кабінетом Міністрів України.

2. Грошові компенсації   на   бензин,    ремонт    і    технічне обслуговування   спеціального  автотранспорту  та  на  транспортне обслуговування виплачуються  інвалідам,  на  дітей-інвалідів,  які відповідно   до   законодавства   мають   право   на  забезпечення спеціальним автотранспортом.

Грошова компенсація     на     транспортне     обслуговування виплачується  інвалідам,  законним  представникам дітей-інвалідів, які перебувають на обліку для одержання автомобілів,  а також  які мають  право  на  забезпечення  автомобілями і за власним бажанням відмовилися  від  їх  одержання  і  бажають   отримувати   грошову компенсацію   чи   які   не   одержали   автомобілі  у  зв’язку  з протипоказаннями для їх керування.

Після одержання     інвалідом,     законним     представником дитини-інваліда  спеціального автотранспорту виплата йому грошової компенсації   на   транспортне   обслуговування   припиняється   і виплачується  грошова  компенсація  на  бензин,  ремонт і технічне обслуговування автомобіля.

Грошова компенсація   на   бензин,    ремонт    і    технічне обслуговування   автомобілів   виплачується   інвалідам,  законним представникам  дітей-інвалідів,   які   забезпечені   автомобілями безоплатно   чи  на  пільгових  умовах  або  які  мають  право  на забезпечення  спеціальним   автотранспортом   безоплатно   чи   на пільгових   умовах,   але   не   одержали   його   і  користуються автомобілями, придбаними за власні кошти.

Грошові компенсації   на   бензин,    ремонт    і    технічне обслуговування   спеціального  автотранспорту  та  на  транспортне обслуговування  призначають   і   виплачують   органи   праці   та соціального захисту населення.

Порядок виплати  і  розміри  грошових  компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування  автомобілів  та  на  транспортне обслуговування визначаються Кабінетом Міністрів України.

3. Грошова компенсація  замість  санаторно-курортної  путівки  і компенсація  вартості  самостійного санаторно-курортного лікування виплачується інвалідам,  законним представникам дітей-інвалідів на підставі  медичних  рекомендацій  відповідно до законодавства,  що визначає їх право на безоплатне  забезпечення  санаторно-курортним лікуванням.

Грошову компенсацію  замість  санаторно-курортної  путівки  і компенсацію вартості самостійного  санаторно-курортного  лікування призначає   і  виплачує  місцевий  орган  виконавчої  влади,  який відповідно  до  своїх  повноважень  забезпечує  санаторно-курортне лікування інвалідів, категорії яких визначені законом.

Порядок виплати і розміри грошової компенсації замість   санаторно-курортної   путівки   і  компенсації  вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 11 червня 2010 року N 143  «Про встановлення середньої вартості санаторно-курортної путівки для виплати грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного санаторно-курортного лікування» середня вартість санаторно-курортної путівки для виплати грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного санаторно-курортного лікування в межах обсягу бюджетних коштів, виділених відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», становить 275 гривень.

9. Прочие гарантии

Інваліди першої та другої груп мають  право  на  позачергове обслуговування в касах міського та міжміського транспорту, а також на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності та підпорядкування, які надають будь-які послуги населенню.

Інформація про  право  на позачергове обслуговування має бути розташована на видному місці.

Использованные источники:

  • Житловий Кодекс.
  • Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»
  • Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»
  • Закон України «Про  державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям інвалідам»
  • Закон України «Про реабілітацію інвалідів»
  • Наказ МОЗ України від 07.04.2004 року № 183 «про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності»
  • Постанова КМУ від 31.01.2007 року № 757 «Про затвердження Порядку надання інвалідам та дітям-інвалідам реабілітаційних послуг»
  • Постанова КМУ від 19.07.2006 року № 999 «Про затвердження порядку забезпечення інвалідів автомобілями»
  • Постанова КМУ від 23.05.2007 року № 1301 «Про індівідуальну програму реабілітації інваліда»
  • Постанова КМУ від 03.12.2009 року № «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів і дітей-інвалідів технічними та іншими засобами»
  • Постанова КМУ від 03.12.2009 року № 1345 «Про затвердження Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками дітей-інвалідів»

 

Комментариев: 1 "Льготы, гарантии инвалидам с детства и детям-инвалидам"

  1. Ольга | 21.10.2017 at 21:54 |

    Я Трембач Ольга Владимировна инвалид детства по слуху 5 детей из них 2 дети инвалиды собственного жилья нет льгот нет дети уже взрослые внук 10 лет внук 3 года внучка 2 года самого старшего сына 38 лет а младшего 26 лет

Добавить комментарий